сходити

сходити
I сх`одити
і рідше зіхо́дити, -джу, -диш, недок., зійти́, зійду́, зі́йдеш, док.
1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. || З'являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини). || Здуваючись, підніматися (про тісто). || перен. Розпочинатися, наставати (про день, ранок).
••

Зіхо́дити на трон — почати царювання, стати монархом.

2) Ідучи, спускатися куди-небудь. || Спускатися вниз з кого-, чого-небудь; злазити, спішуватися. || Виходити з транспорту на станції, зупинці і т. ін.
••

Схо́дити на бе́рег — висаджуватися з човна, судна і т. ін. на сушу.

Схо́дити в моги́лу — вмирати.

3) перен. Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.). || на когощо, розм. кому до чого, книжн. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, стан і т. ін.).
4) Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку. || тільки док. Зіскочити, зміститися під час руху, не втримавшись на чому-небудь. || перен. Бути сказаним, вимовленим (про слова).
••

Зійти́ з ґлу́зду — збожеволіти.

Не схо́дити зі сторі́но́к пре́си — постійно згадуватися в газетах, журналах і т. ін.

Не схо́дити з уст (вуст) — а) постійно згадуватися в розмовах; б) постійно бути помітним, не зникати.

Схо́дити зі сце́ни — а) переставати виставлятися в театрі, виконуватися на сцені; б) не виступати в спектаклях, не брати участі у виставах; в) залишати якусь діяльність.

Схо́дити з ро́зуму — а) ставати психічно хворим, божевільним; б) робити безглузді, необдумані вчинки, поводити себе нерозумно; в) (за ким, по чому і без додатка) втрачати ясність свідомості, душевну рівновагу від захоплення ким-, чим-небудь, від любові до кого-небудь і т. ін.

Схо́дити зі шля́ху — відмовлятися від наміченої цілі, змінювати свої погляди, переконання і т. ін.

Схо́дити на ду́мку кому — починати думати про кого-, що-небудь.

5) Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін. || Переставати існувати, зникати, гоїтися. || Зникати з поверхні шкіри, з обличчя і т. ін. (про рум'янець, загар і т. ін.). || Переставати виявлятися у виразі обличчя (про почуття).
••

Не схо́дити з обли́ччя (лиця́) — постійно бути помітним, не зникати з обличчя.

6) заст. Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення.
••

Схо́дити з оче́й — переставати з'являтися де-небудь, у певному колі людей.

7) Проходити, закінчуватися, минати (про час).
8) чим. Знемагати, слабшати від чого-небудь; знесилюватися. || Губити, втрачати (сік). Сходити слізьми.
9) на когощо і без додатка, заст. Використовуватися для чого-небудь, витрачатися на що-небудь.
10) рідко. Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити.
11) розм. Закінчуватися, проходити, минати, здійснюватися (більш або менш успішно, благополучно і т. ін.). || перев. безос., кому і без додатка. Минати, проходити для кого-небудь благополучно, безкарно. Сходити з рук.
12) тільки док., на когощо. Стати ким-небудь іншим, перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін.
13) за когощо, розм. Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.
14) тільки док. Перестати, припинитися (про опади).

II сход`ити
сходжу́, схо́диш і рідко зійти́, зійду́, зі́йдеш, док.
1) тільки сходи́ти, неперех. Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад.
2) перех. Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти.
••

Сходи́ти но́ги — багато ходячи, натомити, натрудити ноги, дійти до виснаження, знесилення.

3) тільки сходи́ти, неперех., у чому і без додатка. Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "сходити" в других словарях:

  • сходити — I [схо/диетие] о/джу, диеш; нак. од , о/д теи, недок. II [сходи/тие] схоуджу/, о/диеш; нак. ди/, схоуді/т , док …   Орфоепічний словник української мови

  • сходити — I 1) (про сонце, місяць, зірки з являтися над обрієм, на небі), зіходити, зійти, під(ій)матися, під(ій)нятися, у[в]ставати, у[в]стати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, здійматися, здійнятися, схоплюватися, схопитися, підхоплюватися,… …   Словник синонімів української мови

  • сходити — дієслово недоконаного виду підніматися куди небудь; спускатися; відхилятися від попереднього напрямку сходити дієслово доконаного виду піти і повернутися рідко …   Орфографічний словник української мови

  • підніматися — I = піднятися 1) (іти, рухатися, переміщатися догірно), підійматися, підійнятися, п ястися, пнутися, вилізати, вилізти, підводитися, підвестися; сходити, виходити, вийти, вибиратися, вибратися (кроками); добуватися, добутися, видиратися,… …   Словник синонімів української мови

  • збігати — I зб ігати аю, аєш, док. 1) неперех. Піти кудись, зазвичай за чим небудь, і швидко повернутися. 2) перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях. II збіг ати а/ю, а/єш, недок., збі/гти, збіжу/, збіжи/ш, док. 1) Бігом… …   Український тлумачний словник

  • зійти — I див. сходити. II див. сходити …   Український тлумачний словник

  • злазити — I зла/жу, зла/зиш і рідко ізла/зити, ла/жу, ла/зиш і зліза/ти і рідко ізліза/ти, а/ю, а/єш, недок., злі/зти і рідко ізлі/зти, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі/з, ла, ло; док. 1) Чіпляючись, тримаючись руками або ногами, спускатися вниз звідкись …   Український тлумачний словник

  • облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… …   Український тлумачний словник

  • побувати — а/ю, а/єш, док. 1) З їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з їздити кудись, відвідати кого , що небудь, пробувши там якийсь час. 2) Перебувати де небудь якийсь час. 3) Бути (не раз) якийсь час… …   Український тлумачний словник

  • виходити — I 1) = вийти (іти звідки н. назовні, за межі чогось); видибати, видибувати, видибати (повільно); викрадатися, викрастися, вислизати, вислизнути, висмикуватися, висмикнутися, висковзувати, висковзати, висковзнути (непомітно); виступати, виступити… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»