- сходити
- I сх`одити
і рідше зіхо́дити, -джу, -диш, недок., зійти́, зійду́, зі́йдеш, док.1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. || З'являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини). || Здуваючись, підніматися (про тісто). || перен. Розпочинатися, наставати (про день, ранок).••
Зіхо́дити на трон — почати царювання, стати монархом.
2) Ідучи, спускатися куди-небудь. || Спускатися вниз з кого-, чого-небудь; злазити, спішуватися. || Виходити з транспорту на станції, зупинці і т. ін.••Схо́дити на бе́рег — висаджуватися з човна, судна і т. ін. на сушу.
Схо́дити в моги́лу — вмирати.
3) перен. Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.). || на кого – що, розм. кому до чого, книжн. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, стан і т. ін.).4) Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку. || тільки док. Зіскочити, зміститися під час руху, не втримавшись на чому-небудь. || перен. Бути сказаним, вимовленим (про слова).••Зійти́ з ґлу́зду — збожеволіти.
Не схо́дити зі сторі́но́к пре́си — постійно згадуватися в газетах, журналах і т. ін.
Не схо́дити з уст (вуст) — а) постійно згадуватися в розмовах; б) постійно бути помітним, не зникати.
Схо́дити зі сце́ни — а) переставати виставлятися в театрі, виконуватися на сцені; б) не виступати в спектаклях, не брати участі у виставах; в) залишати якусь діяльність.
Схо́дити з ро́зуму — а) ставати психічно хворим, божевільним; б) робити безглузді, необдумані вчинки, поводити себе нерозумно; в) (за ким, по чому і без додатка) втрачати ясність свідомості, душевну рівновагу від захоплення ким-, чим-небудь, від любові до кого-небудь і т. ін.
Схо́дити зі шля́ху — відмовлятися від наміченої цілі, змінювати свої погляди, переконання і т. ін.
Схо́дити на ду́мку кому — починати думати про кого-, що-небудь.
5) Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін. || Переставати існувати, зникати, гоїтися. || Зникати з поверхні шкіри, з обличчя і т. ін. (про рум'янець, загар і т. ін.). || Переставати виявлятися у виразі обличчя (про почуття).••Не схо́дити з обли́ччя (лиця́) — постійно бути помітним, не зникати з обличчя.
6) заст. Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення.••Схо́дити з оче́й — переставати з'являтися де-небудь, у певному колі людей.
7) Проходити, закінчуватися, минати (про час).8) чим. Знемагати, слабшати від чого-небудь; знесилюватися. || Губити, втрачати (сік). Сходити слізьми.9) на кого – що і без додатка, заст. Використовуватися для чого-небудь, витрачатися на що-небудь.10) рідко. Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити.11) розм. Закінчуватися, проходити, минати, здійснюватися (більш або менш успішно, благополучно і т. ін.). || перев. безос., кому і без додатка. Минати, проходити для кого-небудь благополучно, безкарно. Сходити з рук.12) тільки док., на кого – що. Стати ким-небудь іншим, перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін.13) за кого – що, розм. Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.14) тільки док. Перестати, припинитися (про опади).
II сход`итисходжу́, схо́диш і рідко зійти́, зійду́, зі́йдеш, док.1) тільки сходи́ти, неперех. Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад.2) перех. Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти.••Сходи́ти но́ги — багато ходячи, натомити, натрудити ноги, дійти до виснаження, знесилення.
3) тільки сходи́ти, неперех., у чому і без додатка. Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.